«Не відчуваю себе чиновником, відчуваю себе менеджером»

    Наступні декілька місяців нам із вами, шановні читачі – жителі Іршавського району, доведеться жити у доволі непростий період. Середнє і старше покоління добре пам’ятає початок епохи реформ. Їх етапи – роки горбачовської перебудови, утвердження незалежності України, Революція на граніті, Помаранчева революція і Революція Гідності. Наша доба суверенітету пройшла  у форматі управління різних за практичним і життєвим досвідом представника президента і голів райдержадміністрації. Одним із наймолодших став теперішній голова РДА В.В.Товстий. Віктора Васильовича чекає попереду не тільки черга завершення ряду реформ, але й радикальна зміна у історії району, а, значить, і у його особистій біографії. У наступному інтерв’ю  редакція спробувала через наші запитання і його відповіді хоча б побіжно окреслити деякі сторони бачення головою райдержадміністрації поточної ситуації в районі та можливі  перспективи.

– Вікторе Васильовичу! Наскільки для вас влада є засобом реалізації ідей і які це ідеї? Це збереження райлікарні, створення тієї чи іншої кількості опорних шкіл, ремонту доріг, збереження Іршавщини як єдиного району, створення на базі його ОТГ конгломерату. Розвиватися так, щоб ті, хто тимчасово виїхав на заробітки, хотіли повернутись, це молоді працездатні люди, інтелектуально спроможні, люди, які мислять по-сучасному, але, на жаль, реалізовують свій потенціал за кордоном.

– З найбільш резонансного, самого гострого тепер – це збереження райлікарні. Ви дуже мудро сказали, що на базі Іршавщини створити єдину об’єднану територіальну громаду, тоді більшість питань знялося б. Пояснюю чому: на інфраструктуру, яка зосереджена в Іршаві, працював увесь район остані багато років. А тепер кожна громада піде собі – Довжанська, Білківська, Зарічанська, Кам’янська, а Іршавська забере всі здобутки всього району. Нам держава дала можливість добровільно об’єднатися. Це проблема в нас, що ми не можемо сісти за стіл переговорів і домовитися про таке велике об’єднання. Радий, що відбулися вибори в трьох ОТГ зараз. До жовтня у нас буде час бачити їх боєздатність, так би мовити, щоб люди мали можливість з чим порівняти. Бо одна справа говорити про ОТГ на семінарах, в кабінетах, а зовсім інша справа – прожити вісім місяців у реаліях ОТГ. Я думаю, це змусить охолонути тих, хто гадає, що якась сама ОТГ буде собі царювати. Сила в об’єднанні, а не в роз’єднанні. Бо не буде ні освіти, ні медицини, ні фінансів тоді. Не скажу, що буде зруйновано, воно буде просто занепадати. Ці ОТГ різні по настроях людей, їх характеру. Це все має змусити нас виважено підійти до виборів жовтня 2020 року. Така робота буде проводитися. І думаю тоді вже стоятиме питання об’єднання. Припустимо, Білківська з Іршавською або Іршавська із Зарічанською і Кам’янською, щоб зберегти територіально хоча б піврайону. Об’єднавча робота проводитиметься мною, щоб максимальна кількість жителів району могла користуватися здобутками Іршавської ОТГ. Подивимося, що за 8 місяців нагаздують. І – як це відбувається.

– Добре, що обрали «старих» керівників, бо вони були ініціаторами.

– Ти добивався, хотів. Тепер – покажи, доведи.

– Ситуація у Довгому. Окрім чисто політичної боротьби, накладалася ще ситуація із виборами директора школи. Питання конкурсу на директора школи викликало певне збурення, в тому числі і в колективі. Коли 1 бал різниці, то закрадаються сумніви. Мають вони підстави чи не мають, але ваше бачення ситуації.

– Моє бачення таке: ще ніколи конкурси не були такі прозорі, як зараз. Раніше керівник визначав розпорядчим документом керівником особу, яка йому подобалася по духу чи ще якось, то тепер повна демократія. Конкурсна комісія, подача заяв, залучена громадськість, представник відділу освіти, вся процедура фіксується на відеокамери. Перевірити об’єктивність цього конкурсу може будь-хто. І це дуже класно. Вважаю, що процедура визначення переможця конкурсу на посаду директора школи проходить саме так – відповідно до норм чинного законодавства. Це перше. По-друге, перемогла у конкурентній боротьбі особа – яка перемогла. По-третє, перевірити, як проходив конкурс, може будь-хто – чи педпрацівник, чи зацікавлені із будь-якої установи. Була на моє ім'я скарга, але в прокуратуру не звертались, ні до інших правоохоронних органів. Це говорить про те, що якихось доказових матеріалів про порушення нема.

Що стосується самої процедури. Сам освітній заклад належить районній раді. Райрада оголошує конкурс, брати участь може будь-хто. Конкурс проводить райрада, і голова райради приймає рішення, яке має виконати керівник відділу освіти РДА. Це система стримувань та противаг. Тому, що ми контролюємо один одного. Кандидатура в чесній боротьбі виграла, з нею буде підписано контракт. Але в цій ситуації, коли педколектив не дуже задоволений кандидатурою, мені приємно, що є діалог і люди чують один одного. Думаю, що це питання буде вирішено позитивно як з боку педколективу, так і відділу освіти РДА і райради в цілому.

Тут було прийнято, скажімо, Соломонове рішення.

Жінка, яка виграла – через деякий час вона піде в декретну відрустку, а виконуючим обов’язки директора призначить людину, яку хоче колектив. Тому виконаємо умови конкурсу, не підведемо колектив. А враховуючи, що там буде ОТГ, вони матимуть свій відділ освіти. І буде передача майна закладу від райради громаді, і вони вже самі проведуть конкурс знову, і самі виберуть директора.

– Розвиваючи тему освіти, поговоримо про опорні школи…  

– Не є секретом, що реформи проводяться тепер у кожній галузі, і освіту це не оминуло. Один із моментів – створення опорних шкіл. Заплановано створення семи опорних шкіл: в Кушниці, Довгому, Великому Раківці, Білках, Сільці, Кам’янському. Ще в Іршавській ОТГ. По Довгому і Кам’янському будемо вже допомагати. Приємно, що за реформою йде не лише вказівка, а й фінансування. Одне діло, коли треба створити, але нічим не підкріплюють. Тут закладено великий ресурс, проводиться роз’яснювальна робота з директорами шкіл, з відділом освіти на базі відповідного департаменту ОДА, йде дуже чітка, планова робота. Як таких, шкіл ще не створено, а 800 тисяч гривень лежить на рахунку, вже закуплені всі парти і привезені. Не пам’ятаю такого, щоб матеріально-технічне забезпечення так  йшло на випередження. Нам уже треба наздоганяти. Держава йде з напором на створення цих шкіл. Це дуже правильна стратегія. Мені дуже шкода, що при цьому постає і питання скорочень, оптимізації. Але об’єктивно, є села, де кількість учнів така ж, як і вчителів. Є такі випадки. Тому на базі опорної школи стає можливим варіант зробити класний заклад з чудовим ремонтом, з хорошими умовами, кухнею, колективом, матеріально-технічним забезпеченням. Вигідніше дитинку підвезти до школи. Опорні школи мають ще визначитися зі спеціалізацією. Хтось бачить себе в природничому напрямку, хтось – у гуманітарному. То це – супер, бо діти будуть краще підготовленими до вишу. Цього року ми всі ці речі, думаю, створимо.

– Як окреслюєте для себе стратегічні цілі і завдання, також точки опори – чи то кадрові питання, чи то залучення інвестицій.

– У першу чергу завершити розпочате. Повертаємося до медичної реформи. Первинна ланка набрала обертів. Вторинна лише розпочинається. ФАПи та амбулаторії – на піку. Ніколи такого не було. У районі будують чотири нові амбулаторії. Це просто фантастичний результат. Переговорив з усіма підрядниками, у 2020 мають бути здані 4 амбулаторії – це Арданово, Луково, Заріччя та Сільце. Ніколи на такі капітальні будівництва держава не виділяла кошти. Моє завдання – щоб ці кошти були всі використані, і зроблено це ефективно і у визначені строки. Завдання – завершити будівництво амбулаторій, друге – уже роздано 13 автомобілів, і на наступний рік забезпечимо усі амбулаторії новими автомобілями, тобто це буде порядка 22 автомобілів на наш район. Коли таке проводилося? Важко пригадати ті часи…

Планово проходить реформування первинної ланки медицини. У першу чергу виграє мешканець району, бо тепер не треба йому кудись йти, їхати і так далі. Сімейний лікар вже скеровуватиме до фахового лікаря. Тепер лікар ходитиме до пацієнта, бо за кожен візит і надану консультацію медик отримуватиме кошти. І ця реформа зобов'язовує лікаря надавати послугу більш якісно, ніж раніше.

Таким чином, ми прийдемо до профілактики захворювань на первинному рівні.

Це супер.

– Коли голова ОДА представляв вас, прозвучало про спеціалістів РДА, які підпадають під скорочення. Це доведеться завершувати вам. Яким чином РДА справлятиметься зі своїми повноваженнями у такому обсязі, як це передбачено законодавством до введення інституту префектів.

– Це дуже важке для мене питання. За кожним звільненням доля людини, доля сім'ї. Люди чесно і віддано тут працювали тривалий час, і це дуже болісна процедура. Розпорядження всі є, і це загальноукраїнське питання. Я розумію, що десь треба робити оптимізацію, треба скорочувати апарат чиновників. Задумка цього всього була наступна – є апарат райради, є апарат РДА. І в момент, коли створюють ОТГ ці спеціалісти мають заповнити новостворені вакансії в ОТГ. Для мене це було таке розуміння. По ідеї всі працівники із цього приміщенні мають розійтися по ОТГ, займаючи робочі місця, де виконуватимуть свої профільні функції.

Але я сильно здивований був десь рік тому. Думав, що з районного відділу освіти дві посади переведуть у відділ освіти Іршавської ОТГ, і вони будуть працювати, адже кількість шкіл не збільшилася, ані дитсадків. А тут зробили відділ з 6 чоловік, а звідти не перевели нікого. Як так? Процедуру цю зробили по-іншому. Ті розширяють, то ще не створено… а тут треба скорочувати. Тут дала збій сама процедура. Якби ми в один період мали розформовуватися в РДА, а ОТГ – створюватися, і нам би дали 2-3 місяці перехідного періоду, не було б взагалі ніяких питань. У нас це дуже розтягнуто в часі. Іршавська ОТГ створена в 2017 році, жодна посада не «перетекла» туди.  Я боюся, що тепер створять 3 ОТГ, і теж ніхто не «перетече» туди. Починаю переживати. На місцях просто саботується ота глобальна задумка.

І я, на сесії райради сказав, що  буду дорожити кожною людиною. Робитиму все, що від мене залежить. Порадити, допомогти, щоб по максимуму зберегти колектив. Відколи працюю, познайомився з усіма, особисто зайшов у кожен кабінет. Люди на своєму місці, професіонали, чесно і віддано зранку і до вечора  виконують свої обов’язки. І я нікого не буду звільняти заради звільнення.

– Є люди, яких ви введете у цей колектив?

– Коли призначили, то так і думав, що прийду зі своєю командою. Тепер зрозумів, що тут знаходяться люди вищої кваліфікації, аніж ті, кого можу привести сюди я. Я дуже комунікабельна людина, можу домовитися, а, значить, досягти поставлених завдань, знайти спільну мову, тож вирішив нікого сюди не заводити.

– Чи ви бачите якийсь ривок у залученні інвестора? Або окремий стратегічний напрямок – працевлаштування, щоб ми не були настільки дотаційними.

– Перший день, коли прийшов на роботу: тут всі бігають у такому збуджені – «Берег-кабель» закривається. Передзвонив директору, зайдіть, щоб познайомилися, поговорили. У нас чутки, що закриваєтеся. Він сказав, що чутки безпідставні.

– Ми навпаки – модернізуємо завод. Ми почали робітників возити в Берегово, в Хуст, щоб мали зарплату, модернізуємо виробництво, і хочемо збільшувати потужності.

Генеральний директор ТзОВ «Берег-кабель» Томаш Вереш запевнив мене, що готовий сприяти, аби був відкритий ще один цех. Це глобальне.

Ввважаю, що Іршавщина не розвивалася як туристична, у нас є фантастичні маршрути. Починаючи із славнозвісної Гамори (вже можна доїхати туди), у нас є Смерековий камінь, у нас є заказник Багно, у нас є національний парк «Зачарований край». Він увійшов у список спадщини ЮНЕСКО – віковічні буки. Наша територія знаходиться на всіх туристичних картах світу, але у нас не розроблені ні маршрути, ні місця для зустрічі гостей. До нас може приїжджати весь світ, бо ми є у всіх путівниках, а у нас – до Зачарованого краю. – Гіда нема, готелю як такого нема, маршрути не прокладені.

Я би більше налаштовувався на розвиток туризму. Бо турист, який приїхав у район, може дати нам не менше чим 1 робоче місце. Бо що йому сподобається, то пофотографує, виставить на своїй сторінці у соцмережі, і більше людей захоче сюди приїхати. А в нас унікальні місця. Нам дуже поталанило.

Туристу треба три складові – визначні місця, нагодувати, дати нічліг. Є родзинка, а треба підтягнути сервіс.

– Безумовно, вам відома приказка про зміну коней на переправі. Якщо за умовну переправу взяти кінець минулого року і початок 2020, то із ваших попередників, майже так само на початок року на першу (із двох) свою каденцію призначили С.С. Бобика. Ви двічі боролися за крісло мера. Вбачаєте в цьому певну символіку чи ні?

– Зважаючи на те, що у наступному році РДА взагалі ліквідують як структурний підрозділ виконавчої влади, то думаю, що в цьому Степана Степановича не переплюну.

– Що на вашу думку слід буде привнести у роботу першого керівника з вашої практики підприємця та юриста?

– Треба бути чесною людиною. Не відчуваю себе чиновником. Я відчуваю себе менеджером. Коли йшов сюди, то дав собі слово, щоб цей кабінет був не владним, а кабінет сервісу. Де голова сільради, депутат, громадський активіст, учасник АТО, працівник школи і так далі могли спокійно прийти, і ми обговорили проблему, і я чесно і відверто сказав про шляхи її вирішення.

От приходив актив з Білок, були з питанням щодо збереження ліжок у відділенні райлікарні у селі. Їм сказали, що всі 10 збережуть, я їм пояснюю, що то брехня. Так не буде, бо є певні процедури. Я не хочу брехати людям. Система охорони здоров’я об’єктивно хвора зараз. Нам треба її лікувати. А лікування – це завжди не дуже приємні моменти. Для мене важливо надати людям об’єктивну інформацію, знайти їм робочі місця у других відділеннях. Можливо, можна створити реабілітацію, яка відноситься до цього, але вивіска буде інша. Шукати фокус робочої групи, щоб вийти з цієї ситуації. Основний посил – це кабінет сервісу, а не владний.

– Ви керували бізнес-структурою, а зараз районом. Були люди, з якими ви тоді співпрацювали. Вони постають для вас зараз в іншому світлі?

– Однозначно так. Коли людина до кінця не знає, що відбуватиметься, то має одну думку. Коли ти починаєш розбиратися, то й думка міняється. Як у бізнесі? У тебе є задача, є бюджет. Розумієш, чи можеш за такий бюджет виконати певну задачу, чи ні. Якщо не можу, то не йду. А тут так не виходить. Треба зробити щось, а коштів нема. Скажімо, треба мільйон, а маєш 100 тисяч. А якщо зараз і на них нічого не зроблю, то в кінці року і їх заберуть. Ставлять у жорсткі рамки. Державне управління і в приватній структурі – це колосально різні речі. Розумію, що у бізнесу виходить краще, ніж у держави. І треба з цього запозичувати.

Соромно говорити: прийшло 17 мільйонів гривень на берегоукріплення, а ми близько 700 тисяч повернемо державі. Це трагедія. От такі правила. Хоча, було б логічно залишити їх на січень чи лютий. У мене серце болить, що можна було виконати для людей, щоб їх не підтоплювало, щоб берег не падав. А треба повертати.

– У ЗМІ говориться інколи про повернення 90-их. От у нас сталася трагедія у Малому Раківці. А район ніколи не був  аж таким криміногенним. Разом з тим, це резонансна подія. Ви як юрист, як перша особа району, як оцінюєте, наскільки наші правоохоронні органи діють адекватно?

– При всіх наріканнях давайте подивимося на правоохоронні органи з іншої сторони – яка велика кількість звернень. Чи не кожен день по 20 – на всі треба реагувати. Про вбивство взагалі мовчу. Вони закривають питання з неблагополучними сім’ями, патрулювання доріг, контроль за вирубкою лісу, і звернення громадян, діючі провадження, допити, виїзди тощо.  Є багато роботи,  яка не завжди помітна неозброєним оком, а кількість працівників обмежена, і скорочення пройшли. Ні дня, ні ночі спокійної не мають. Чи в 4 ранку, чи у 8 ранку, там завжди багато людей – вулик. У нас нема ІТТ. Щоб слідчий допитав, їде машина в Ужгород, забирає обвинуваченого, а потім везе його сюди. Це затрати і людський ресурс.

Що стосується вбивства. Для району це раз на 5 років чи 10 років трагедія такого плану. Я був здивований. Начальник поліції Негря з  оперативною групою, а  через півтори години і  перший заступник начальника поліції області Шкирта, з автомобілем експертів, з працівниками карного розшуку вже були на місці злочину. Це 120 км відстані в неробочий день. Яка ж це чітка дисципліна. Задокументовано всі факти, вилучено речові докази, проведено опитування сусідів, працювала група «перехват». Хочу сказати, що якби ми не ставились до поліції, але вона сильно змінилася, і в хорошу сторону. Банальний приклад. За добу треба було закрити усі гральні автомати у районі. Справилися із завданням на всі 100 відсотків.   Вважаю це великим досягненням. Раніше все чогось не вистачало, а тепер усе було добре. Є позиція, виконання, доповідь про виконану роботу. Молодці.

• Ваші уподобання які? Ви–  ж голова федерації по дзюдо і самбо?

– Чому дзюдо і самбо? Я в Ільгара Кулієва займався, потім навчався. Тоді отримав закалку хорошу. Чим можу, то допомагаю їм.

В мене була дитяча мрія – навчитися кататися на мотоциклі. Звернувся до мотокросмена Івана Вірага, і він мене навчив. Я тепер учасник того руху. Люблю піші прогулянки по лісу, але рідко це роблю. Повітря, краєвид, потічки, просто фантастика.

 

Розмову вів Михайло Ісак.