ІРШАВСЬКИЙ РАЙОН

Район розташований у центральній частині Закарпатської області, посеред вулканічного хребта між Великим Долом, Гатським відрогом і масивом Тупий. Більша частина території лежить у долині річки Боржава, у передгір'ї Карпат. Передгірська і гірська частини представлені схилами різної крутизни і експозиції. Переважну більшість території району займають гори, а найвищими точками  Іршавщини є г. Кук —у південно-східній частині масиву Полонина Боржава. Розташована на межі Іршавського та Міжгірського районів Закарпатської області. Висота гори — 1361 м. та  г. Бужора (1081 м)— найвища вершина Вулканічного хребта Українських Карпат. Розташована на масиві Великий Діл, на межі Свалявського та Іршавського районів, на північний схід від міста Іршави.

Район налічує 47 населених пунктів, які входять до складу 1-ї ОТГ і 24-рьох сільських рад. Згідно з переписом населення 2001 року українська мова є рідною для 99,01 % населення району. 90 % населення складають сільські жителі, 98.1 % — українці. Серед неукраїнського населення — росіяни (0.9), угорці (0.3), словаки (0.3). Іршавський район межує на сході з Міжгірським, на південному сході з — Хустським, на півдні та південному заході — з Виноградівським та Берегівським, на заході — з Мукачівським і на півночі з Свалявським районами Закарпатської області.

Іршавський район утворений 22 січня 1946 року, до цього населені пункти району входили до Мараморозької, Березької, та Угочанської жупи.  Заселення території, що входить до Іршавського району почалося в епоху неоліту (V тисячоліття до нашої ери). Про це свідчать археологічні знахідки на околицях Іршави, на Лозянській горі, біля сіл Чорний Потік, Ільниця, Арданово.

Природа Іршавщини багата яскравими краєвидами та унікальними ландшафтами, а історія- культурними та  археологічними пам’ятками.

Один з кращих резерватів живої природи нашого краю – Зачарована долина  з найоригінальнішим в Україні скельним масивом так званим Смерековим каменем. Численні скелі заввишки 20-100 метрів внаслідок обвітрюваних процесів набули форм замкових руїн, скам’янілої смереки, тварин. Це чарівна долина, в якій ростуть різноманітні рослини (рідкісні й зникаючі), а поряд причаїлось торф’яне болото з таємничою назвою – Чорне Багно.

Місто Іршава – затишне провінційне містечко, де досі діє унікальна вузькоколійка ХІХ ст. Подорож на старовинному потязі повз незабутні краєвиди перенесе Вас у самий початок індустріальної епохи, коли світ був зовсім іншим.

Більше про історію цього краю можна дізнатись в історичному музеї Іршави.

На відстані 28 км від районного центру тягнеться вздовж дороги селище Довге. Колись воно було вотчиною феодалів-магнатів Долгаї. Власники села побудували тут замок та дерев’яну церкву в 1417 році. На початку 18 ст. укріплений замок був перетворений на розкішний палац, в якому часто бували представники знатних родів Європи. Донині довкола палацу-фортеці зберігся унікальний парк, де ростуть 300-річні липи. Це єдиний у Європі зразок сільської садибної архітектури середньовіччя.

На території району, в селі Бронька знаходиться легендарний середньовічний Бронецький  замок –XIII ст.з привидом жорстокого рицаря Бринди на Татоші-триногому коні.

Жителі Іршавщини бережуть старовинні традиції мистецтва народних промислів: ткацтво в Кушниці, обробка каменю та гончарство в Іршаві, художня обробка металу – у Вільхівці. У мальовничому селі Осій знаходиться туристична база, де можна зануритись у чан з цілющою мінеральною водою. 

В селі Лисичево збереглась унікальна пам’ятка ковальського ремесла – єдина в усій Європі діюча водяна кузня-музей ,,Гамора”. Оригінальність кузні в тому, що для приведення в дію важких молотів використовується сила падаючої води з річки Лисичанка. Музею ,,Гамора’’ – 300 років. 

Дерев’яні церкви XVII-XVIII ст. збереглись в селах Дешковиця, Локіть, Івашковиця.  В цих церквах, збудованих без єдиного гвіздка, зберігаються стародавні рукописні книги та ікони.

 У невеликому селі Імстичово можна відвідати старовинний монастир (1773р.) і Михайлівський храм (1798р.). В цьому селі також можна побачити цікаву церкву з білого каменю (1700 р.) та діючий водяний млин.

Храм у селі Доробратово розписав видатний закарпатський художник Йосип Бокшай, а в селі Ільниця є оригінальна церква 18 ст., побудована з каменів-валунів.

Жителі Іршавщини бережуть старовинні традиції мистецтва народних промислів: ткацтво в Кушниці, обробка каменю та гончарство в Іршаві, художня обробка металу – у Вільхівці. 

Добре розвинена інфраструктура Іршавщини дає можливість ознайомитися з культурою краю, його історією, релігією і природними цікавинками. Враховуючи безцінний природний потенціал, неповторну красу краю, багатство його рекреаційних ресурсів тут знаходиться більше десятка сільських садиб («Срібне джерело», «У Петровція», «Мисливська садиба», «Смерекова хижа», «Зоря» та ін.), туристичних комплексів («Смерековий камінь»,  «Зачарована долина», «Троянда Закарпаття»), готельних та готельно-розважальних комплексів(«Іршава», «Іллара», «Прага», «Нічна фея») та бальнеологічний курорт-санаторій «Боржава». Вони надають різноманітні послуги з проживання та  харчування. Тут наявні  басейни з джерельною водою, оздоровчі чани на травах, соляні кімнати, лазні з парилками, сауни, затишні альтанки,  спортзали та спортивні майданчики та конференц-зали.

 Для Вас організують різноманітні СПА процедури,екскурсії по Закарпаттю, екстрим джипінг на вершину гори Кук, кінні прогулянки, походи та пікніки в горах. Тут Ви матимете можливість покататися на лижах та сноубордах, оздоровитися мінеральними лікувальними водами.  Іршавщина- це серце Закарпаття, де кожний може відчути справжнє  розмаїття. Природньо- ресурсний та історико-культурний потенціал в поєднанні з вигідним географічним розташуванням  в центрі Закарпаття є достатньо вагомою причиною розвитку туристичної галузі нашого краю.